Перейти к содержимому


Фотография
* * * * * 2 Голосов

Моё творчество


  • Авторизуйтесь для ответа в теме
Сообщений в теме: 95

#1 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 16.08.2009 - 01:41

Яростный гнев Розрушу мир Розрушу стениИ вздрогнет адОт страха палачаИ гнев пролётсаМорем и океаномСпалив долиныПолощи и леса Я крикну вверх От ярости печалиРазрушив городПадших фараоновИ кровь пролётсаКрасною рекоюПоставив крестНа вере На любвиТеперь я теньПри свете дняТеперь настанет день концаПомеркнет всёВокруг и доокола И вспыхнет яростьВ виде красного огня Опалит всё! Огнём забытых рекИ крикнув вновь Я упадуЗакрыв глазаСказав одноЯ пух и прахЗабытый на векаЛицо моёПустое дноА я же самМеня же нет!

Сообщение отредактировал FreeDemon: 16.08.2009 - 01:41

  • 0

#2 Romun

Romun

    И охота вам? ;)

  • Участник
  • 632 сообщений
  • 15 благодарностей
  • Настроение: *

Отправлено 18.08.2009 - 00:27

Цитата(FreeDemon @ 16.8.2009, 0:41) <{POST_SNAPBACK}>
Яростный гнев Розрушу мир Розрушу стениИ вздрогнет адОт страха палачаИ гнев пролётсаМорем и океаномСпалив долиныПолощи и леса Я крикну вверх От ярости печалиРазрушив городПадших фараоновИ кровь пролётсаКрасною рекоюПоставив крестНа вере На любвиТеперь я теньПри свете дняТеперь настанет день концаПомеркнет всёВокруг и доокола И вспыхнет яростьВ виде красного огня Опалит всё! Огнём забытых рекИ крикнув вновь Я упадуЗакрыв глазаСказав одноЯ пух и прахЗабытый на векаЛицо моёПустое дноА я же самМеня же нет!
Как ножом по сердцу, проза Ваша полегче идёт. smile.gifДа поставьте себе проверку печати! smile.gifРазрушуСтеныПрольётся А слово "доокола" ... Вокруг да около наверное лучше...Ох и доставало меня изучение русского языка в школе, а теперь я злой Вас доставать буду smile.gif(шутка)
  • 0

Поблагодарили 1 Пользователь:
lizZ

#3 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 18.08.2009 - 03:16

Небо23.04.2012Над містом Актополь зависли чорні хмари. Вони покрили все небо. Таке враження, що зараз не день а ніч. Всі люди повиходили з будинків дивлячись тільки в одне місце, це вгору. Раптом прогримів неймовірно сильний грім. Скрізь порозбивалося скло, всі люди від звукової хвилі впали до долу. Це щось було неймовірне, такого ще ніколи не було. Пряма трансляція с каналу ICTV -(Репортер) Над містом Актополь нависла, велика чорна хмара. Такого людство, ще не бачило. Тут коїться, щось дивне і не зрозуміле. Всі жителі міста застигли в очікувані. О Боже мій! Щойно прогримів грім потужної сили, що всі аж впали до долу, а вікна в домах просто порозбивалися. Бачу в місті наростає паніка. Люди не знають куди діватися. Всі починають бігти в різні сторони, деякі ховаються в будівлі а інша частина продовжує дивитись в небо.Що це? Що це? О Боже мій!Раптом зв'язок різко переривається -(Ведучий) Ми щойно утратили зв'язок з нашим репортером. По даним нам не відомо, що відбувається в місті Актополь. Що це? Чому так темно? Нам тільки, що поступили дані, що чорні хмари зависли над містами СанКаседро, Гібрінг, Тавано, Алчасевськ, Мінськ. Стривайте. Нам повідомляють про дивну аномалію Англія, Україна, Китай, Росія, Франція всі країни світу. О Боже мій! Це скрізь.Актополь. З місця подій.Що це? Що це? Раптом хмари починають червоніти бурим червоним кольором. -(Ведучий) Тут, щось коїться не зрозуміле. Ви мене чуєте Франкфурт? Чуєте? -(Оператор) Зв'язок втрачений.З неба летять стрімким ходом вогняні кулі великих об’ємів. Вони дуже яскраві. Небо починає плавиться від них. Вогняна куля влучає в Статую свободи і вона розлітається вщент на маленькі друзки. -(Ведучий) Що це? Боже мій! Невже це кінець? Невже?На землю з блискавичною потужною силою впав перший астероїд за ним пішов другий, тертій, четвертий і так їх було безліч. Вони нищіли на своєму шляху все, нічого не жаліючи. Вони залишали після себе великі кратери розмірами с 1 кілометр а бувало і 5 зразу. Скрізь був крик, на землі була паніка. Всі міста на планеті палали невгасним вогнем. Все рушиться за секунди, що будувалося роками. Двохсот поверхові будинки сипалися, як карточні будиночки. Маса людей палало в страшному вогні. Пожежні команди не встигали все тушити. Це був тотальний вогонь, який не можливо було зупинити. Тиждень потому.Скрізь руїни. Скрізь трупи опалені вогнем. З шести мільярдів населення залишилися тільки одинці. Пекельний морок і мовчання воцарився на планеті. Скрізь була тишина. Не було чутно а ні сміху, а ні плачу. Цей день увійшов в людство, як день Диявола. Він закарбувався на завжди в пам’яті всіх людей, хто залишився в живих.12.06.2775Людство відбудувало себе заново. По даним MNU після чорного дня Диявола населення скоротилося аж до 1 мільйона жителів. Зараз воно сягає 23 мільйона. Цивілізація рухаються вперед відбудовуючи ,відшукуючи втрачене старе. Люди теж ідуть вперед. Вони ніколи не зупиняться на досягнутому не дивлячись ні на що. КраскиСветлы Небо рисуют Чёрные Серу КрасныеКровьБелые РайЖелтыеСолнцеСерые Пустошь АнтиРазрушенияСозидающее ВечностьИ конец творитПух и прахПодниметВ высь Над моремИ океаном Что бы статьИ вовсе не быть Что бы мирРазруху нёсЧто бы светПомеркнул тенью Что бы БогДьяволом стал Вот конецИдёт в началаВот и смерть Дарует жизньВот и чёрный Белым стал Как бы не быть Как бы быть Вот загадка Вот ответ Всё что есть Того и нетВсё что былоВсё прошло Как порядокТак хаосКак правдивость Так и лож Всё идётИ всё проходитВсё живёт И всё уходит Да И нетИ КрикМолчанье Дверь закрыта Как открыта В рай войдёшь И с ада выйдёшь Ты всё видишь Как слепойТы живёшь Как мёртвый Вот дилеммаНе простая Но решение Просто.

Сообщение отредактировал FreeDemon: 18.08.2009 - 03:19

  • 0

Поблагодарили 1 Пользователь:
lizZ

#4 Jassfi

Jassfi

    Ищущий

  • Участник
  • 87 сообщений
  • 6 благодарностей
  • Город:Запорожье

Отправлено 18.08.2009 - 07:34

Интересные стихи) Только кое-где хочется подправить. С опытом будут хорошие получатся...главное умение писать со смыслом не потеряйте smile.gifВот здесь бы вместо "и" лучше поставить ",", думаю smile.gifВот так, чтобы..."И гнев прольётсяМорем, океаномСпалив долиныПолощи, леса"А в "Красках" как будто последней краски не хватает)У меня, например, такое предложение:"Но все мы -Любовь...""Анти" - вначале вообще без рифмы(хотя мб я её не заметил...), потом - больше, но зато смысл мне понравился.
  • 0

#5 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 18.08.2009 - 10:10

Спасибо. Да я понимаю, что стихи я не очень красиво и в рифму пишу к сожалению. Да и вообще мой уровень творчества не высок. Можно сказать я убог в этом.
  • 0

#6 Jassfi

Jassfi

    Ищущий

  • Участник
  • 87 сообщений
  • 6 благодарностей
  • Город:Запорожье

Отправлено 18.08.2009 - 11:39

FreeDemon: м, да вообще-то неплохо) Главное желание и старание) Опыт будет - будешь лучше писать)У меня ведь тоже не супер) Пока что)))) Совершенствоваться надо)
  • 0

#7 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 18.08.2009 - 13:45

Статуя Амона. Статуя Амона. Найвеличніший Бог в усій історії людства. Його статуя символізує еволюцію і прогрес заради блага. Його символ вся планета. Він рухав вперед людство, він правив над усіма. Всі йому поклонялися, як єдиному Богу і крім нього нікого не існувало. Якщо і були Боги, як Авалон, Антра, Гай то їх забули навіки, вони померли, для людей. Амон вбирає в себе весь науковий і духовний прогрес всіх церков і лабораторій. Він став центром об’єднання двох поглядів, які ворогували між собою. Величний Бог Авалон, саме він поставив перед усіма одну мету і одну ціль, це жити благими намірами заради гармонії землі і прогресу. Саме він об’єднав всіх людей в одну силу. Йому будують храми, статуї . Про його складають пісні, міфи, легенди. Йому моляться і поклоняються. Його люблять і поважають. Його слава і вплив розкинутий по всій планеті. Він є тією однією силою, яка об’єднує всіх в одне ціле.Основні десять заповідей1.) Жити с користю для землі2.) Мати завжди благі наміри до всього3.) Любити землю і ближнього свого4.) Робити свій вклад в загальний прогрес людства 5.) Бути одним цілим з усіма.6.) Не розділяти і не поділяти думок, поглядів і людей7.) Підтримувати силу об’єднаності 8.) Братерство і рівність9.) Самопожертва заради прогресу10.) Стремління до вищої свідомості Бога Амона Філософія Бога Амона проста. Він закликає всіх бути одним цілим і не роздільним бо саме в єдності народжується дух істини. Сам світ людей був приблизно таким. Не було розділень між людьми на народи, держави. Всі були рівні. Кожна думка згоджувалась з іншою, саме так творилась єдність. У всіх була одна ціль це єдиний прогрес вперед заради єдності в одне, заради планети Гая і її духу, щоб вона жила, заради Бога Авалона і його істин, заради процвітання. Девіз всіх людей був один і він звучав так “В благих намірах і в єдності сила наша ”Люди сприймали світ в таких фразах, як ці наприклад.Прогрес – це благо нашеЄдність – це дух нашЛюбов – це сила, що дає нам можливість творіння прогресу на земліЦіль і мета – це те, що нас об’єднує Проблема – це можливість для вдосконалення себеЗдоров’я і тверезий погляд – це бачення наше і очі Здавалося би , що таку націю і такого Бога нічого не здолає і не зупинить ,як би не одне це смерть. Нічого вічного в матеріальному світі не має. Наш світ не вічний а значить земне життя має кінець.Якраз саме цей кінець і стер все в простір. Авалона, людей, і їх прогрес. Все зникло. Складається таке враження, що нічого навіть і не існувало.Кінець світа такий був.Спочатку погасло сонце, потім почав звужуватися простів. Потім з’явилось маса чорних дір, які все і поглинули в пустош, що було створено за довгі віка.
  • 0

#8 Полосатый Змий

Полосатый Змий

    А-О-У-МММ

  • Участник
  • 266 сообщений
  • 12 благодарностей
  • "Писатель indigodeti"(3 место), "Поэт indigodeti" участник конкурса
  • Настроение: *

Отправлено 19.08.2009 - 02:31

Цитата(FreeDemon @ 16.8.2009, 3:41) <{POST_SNAPBACK}>
Яростный гнев
ритм не выдержан
Цитата(FreeDemon @ 18.8.2009, 5:16) <{POST_SNAPBACK}>
Анти
интересный стих, чем-то прошлое мне напомнилТексты на украинском языке понимаю с трудом, поэтому не берусь анализировать. Идея отличная, названия сочинений интересные, заставляют обратить на себя внимание, проблемы разобраны глобальные.Так как мне стихи всегда нравились больше чем проза и времени на их написание затрачено мной было гораздо больше, могу сказать что у тебя есть талант к стихосложению, даже свой особый стиль письма, его стоит развить. Начало очень не плохое. Вспоминаю свои первые попытки в стихосложении, сначала это были короткие стихи с соблюдением рифмы, ритма, потом всякая рифма и ритм ушли в сторону, и я просто записывала что-то относительно похожее на лирику, а потом пришло осознание, что ритм и рифма нужны, а навык стихосложения потом как-то сам наработался, сейчас даже с музыкой стало проще, чувствую ритм. Так что стихи писать полезно ))
  • 0

#9 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 19.08.2009 - 16:53

Спасибо. Буду дальше над собой работать!РеінкарнаціяРеінкарнаційний возкал. 7:00 ранку. Великі сірі колони. Вхід у виді арки. Сама структура будови нагадує античний світ і сучасний модерн. Стіні чорного кольору завдовжки 110 метрів. Маса входів і виходів. Максим молода душа. Нещодавно покинула життя в молодому віці, коли йому було 12 років. Його збила вантажівка. Не щасний випадок. Зараз знаходиться в перехідному пункті, до наступного життя.Реінкарнаційний вокзал перехідна станція, для душ. Тут всі збираються після проходження свого шляху, щоб продовжити його далі. Адже життя вічне а значить не має кінця. Душі вічно подорожують і тільки деякі з них розривають колесо сансари, щоб потрапити в вищій світ під назвою Рай. -(Оператор) На станцію А1 прибуває душа Джона Сміта, Еріха Робертса, П’єра Де Ломака, Миколи Заворотського На станції Б2 відкривається шлях до чотирьох просторового виміру. Прошу всім душам, хто має білет на цей рейс пройти на платформу. Точна відправка в 10:00 На станцію Б7 відкривається шлях до світу земля. Прошу всім душам, які мають доступ до рівня 1 пройти на платформи. Точна відправка в 10:30 Максим нещодавно тільки закінчив своє земне життя, як йому знову треба туди. Він відпрацьовує перший рівень складності карми. Душі ніколи не відпочивають. Вони завжди працюють над собою-(Оператор) Прошу підійти до реєстраційного пункту Максиму Дельвару. Прозвучав м’який голос по мікрофону.Максим зразу направився до цілі.Підійшовши до реєстраційного пункту. Йому поставили запит.-(Реєстратор) Ваша ціль відвідання світу земля?-(Максим) Спалити карму першого рівня-(Реєстратор) Задайте собі земну мету-(Максим) Стати художником і намалювати бестселер.-(Реєстратор) Ваша земна мета складає 560 кілакармітів. Тепер оберіть ваші земні потяги-(Максим) Малювання, біг, духовність.-(Реєстратор) На вашому рахунку 10200 кілакармітів. На них ви можете придбати, талант, деякі переваги, обрати в якій сім’ї народитесь.-(Максим) Дякую я поки, що покоплю їх, щоб перейти в чотирьох вимірний світ. Скільки коштує перехід туди?-(Реєстратор) Вхід в чотирьох вимірний простір коштує 22 тисячі кілакармітів.Ваша земний досвід, який ви маєте отримати там. Це зрозуміти і усвідомити, що спішити не варто. Це буде основною вашою задачею і цілю, яка буде стояти перед вашою душею.-(Максим) Дякую. Бувайте-(Реєстратор) Всього найкращого.Максим відійшов від реєстраторського пункту і сів на лавку, щоб відпочити. Навколо було маса душ, їх часова форму перебування туту, було людське тіло, тому, що так найзручніше. Максима погляд встромився на середину вокзалу. Великий Хол, багато простору. На верху на стелі здоровенна коричневого кольору люстра зі свічами. З великих вікон арко подібної форми випромінював білий світ. Тут в цьому місті збиралися всі душі з різних світів з великим колоритом знань і досвіду.Посидівши, ще трохи на лавці Макс почув повідомлення по мікрофону “На станції Б7 закінчується посадка в світу земля. Прошу всім душа хто, ще не підійшов терміново пройти на вказане місце в вашому білеті ” -(Максим) От і мій час настав. Промовив Максим і відправився в шлях.
  • 0

#10 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 24.08.2009 - 00:10

ЖизньКушаюОтдыхаю ДумаюРисуюДень проживаюПрыгаюБегаюВ память ВспоминаюМашкуПетьку Дашку Детство Всё проходит Юность настаёт ШколаДеньУчёбаПраздник И торты Вот звонок последний Школа вся прощай Юность вся уходит Взрослость настаёт ДеньИ ночь робота Уженном семья А патом и дети Взрослость на порахА затем и внукиСтарость при летах А в конце туннеляСмерть с кассой Пришла.Вот конец настал И прощай земля.

Сообщение отредактировал FreeDemon: 24.08.2009 - 00:56

  • 0

#11 Jassfi

Jassfi

    Ищущий

  • Участник
  • 87 сообщений
  • 6 благодарностей
  • Город:Запорожье

Отправлено 24.08.2009 - 22:41

Реинкарнация - очень понравился рассказ. Да, с многим не согласен, но точно ведь не знаю что там да как(ну или не помню)...Но главное - наталкивает на размышления smile.gifА вот Жизнь не понравилась о_О. Ну, всмысле стих) Предыдущие больше нравились.Небо - опять таки, любопытный рассказ, хотя с многим и не согласен) И опять-таки толкает на размышления)Про статую мб потом почитаю smile.gif
  • 0

#12 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 24.08.2009 - 23:44

Thanks4NothingЕчь... какой со многим не согласен smile.gif Спасибо за комментарии
  • 0

#13 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 27.08.2009 - 02:52

Лицо во лжи Лож на глазах Боль в середине Крик на лицоКак боль в середине Так сердце стучит Как страх при личине Так муки терзают Как пытки При аде Так яростный гневРушит те стены Так крик о пощаде Молвит одноЛицо изменилось Досада ПечальСкрывает оноИ рот говоритПрекрасно оноИ всё хорошоТак лож на изнанку Измена души Мольба о пощади ЛовушкаКручок Отрава змеиЛицоЭто ложПощада Мольба А страхЭто зверьЧто гонит в тупик А крикЭто зов Что бёт Без пощады Так вот и конец Мольбе И прощанью Лицо застывает В момент Искажений Во имя обмана
  • 0

#14 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 28.08.2009 - 15:18

ПленникЯ пленник жизниИ себя Прикован тут Я до конца Пылают цепи И метал Кричат И стонут ДушиЯ пленник жизниИ себя Пытался Скрыться От себяУйти из жизниНа всегдаИ стать свободнымОт себя Но нет!Прикован Я к себеИ жизнь Заставил продолжить Но нет!ОтчаянноКрикнул я И пал на землюСловно рабТы победила Жизнь меня Не убежать Мне от тебя Как от самого же себя Не скрыться мне Порой теперь.
  • 0

#15 Jassfi

Jassfi

    Ищущий

  • Участник
  • 87 сообщений
  • 6 благодарностей
  • Город:Запорожье

Отправлено 28.08.2009 - 16:38

Тоже интересные стихи, идеи хорошие. Но очень нужна практика. Ещё неплохо было бы почитать творчество различных известных поэтов. Ну, хороших, конечно smile.gif Пока больше всего "Краски", "Яростный гнев" понравились...Думаю, потом будут отличные стихи у тебя. Но пока нужна практика. И, самое главное - это дело не забрасывай smile.gif
  • 0

#16 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 06.09.2009 - 13:48

Вообще это авторская тема. Есть специально общая тема, где выкладывают все стихи. Вот ссылка http://www.indigodet...p?showtopic=864Жорстокість Білий дім з двома кімнатами і сірим склом. Одно дітна сім’я. На вулиці іде злива. Денис сидить дома за письмовим столом з включеним світлом. В його руках книга Франца Кафки. Раптом до нього заходить батько а в очах його гнів і злість.-(Батько) Ти мені остогидів. Тільки те й робиш, що читаєш книжки. Тобі не набридло? Краще би займався би столярством, як твій батько. А так займаєшся ледаркою роботою і більше нічого не робиш. Іди вже працювати.-(Денис) Але я не хочу працювати -(Батько) А треба. Мене це не хвилює. З криком кричав батько розмахуючи руками -(Денис) Так, що ж мені робити?-(Батько) Іти працювати-(Денис) Так я не можу. В мене ж хронічна хвороба. З жалістю і тихим тонким голосом сказав син-(Батько) Мене це не хвилює. Ти повинен мені гроші за те, що я тебе виховував і дав дах над головою.-(Денис) А хіба за це просять гроші? З прикрим поглядом запитав син-(Батько) Так! За все беруть гроші в нашому світі, за все! Кричав батько своїм дужим голосом.Денис забився в куток кімнати і зігнувся в клубок. Його погляд був опущений в низ -(Денис) Так де я візьму гроші?-(Батько) Це мене не хвилює. Головне, щоб були. Наказним тоном сказав батько -(Денис) Так, добре. Тихим тоном сказав Денис і батько вийшов з кімнати а Денис залишився в розміркуваннях де йому взяти гроші. Він думав і думав, а дощ все йшов на вулиці і йшов. Холодні каплі падали на асфальт і розбивалися в друзки з високою швидкістю. Думок було мало але відповідь і вихід з ситуації рано чи пізно приходить, якщо його шукати і Денис його знайшов.Наступного дня. Рано в ранці о 7:00 Денис встав. Одягнув сіру куртку і чорні джинси і вийшов на вулицю. На обличчі в нього був смуток і приреченість. Він знав одне, що він готовий адже йому не дали іншого вибору. Роблячи крок за кроком він наближався до цілі і ось вже виднілась білого кольору будова. Пройшовши трошки далі він минув пропускний пункт і ввійшов в хол. Це була міська лікарня.-(Медсестра) Добрий день, що вам треба?-(Денис) Я прийшов відати свою нирку за гроші-(Медсестра) Ви впевнені?-(Денис) Так. Рішучим голосом сказав Денис-(Медсестра) Тоді заповніть цей бланк.Денис взяв ручку і підписав, що було потрібно -(Медсестра) Ви маєте пройти спеціальні аналізи, для перевірки.-(Денис) В мене всі аналізи є на руках. Він простягнув руку вперед і передав документи -(Медсестра) Бачу у вас все з органами добре. Тоді операція почнеться через годину. -(Денис) Добре. -(Медсестра) Почекайте в холі і ось ваші гроші за нирку.Денис взяв гроші. Вийшов з лікарні і через деякий час ввійшов до дому. Швидкими рухами піднявся на гору. Написав листа і залишив на столі гроші а потім повернувся в лікарню, якраз встигши на операцію.Білий стіл. Денис лежить на ньому. В очі б’є яскраве світло з лампи. Він бачить трьох хірургів в синіх халатах. Йому надягають наркозну маску і кажуть рахуй до 10. Після цього в нього закриваються очі і він провалюється в темряву. Операція пройшла успішно. Нирка була вийнята з Дениса, але сам він по стану здоров’я не зміг витримати операції внаслідок чого помер. 15:00 Дзвінок у двері. Батько відкриває їх і йому передають звістку, що їхній син помер на операційному столі під час операції. Батько спочатку не зрозумів, що відбулося а потім стрімким поштовхом ринувся в верх до сина в кімнату. Коли він її відкрив там нікого вже не було а на столі лежав лист і гроші. Він почав плакати, з його очей лились сльози, але в цьому сенсу не було, це не допоможе. Дениса вже не було. Відкривши лист батько прочитав.Я приніс гроші, як ти просив. Думаю ти будеш щасливий. Прощай мій любий батько. Крапка. Це були останні слова Дениса.16 річна Даша захоплюється дуже бальними танцями . Любить малювати і розмовляти з друзями. За характером дуже конфліктна дитина. Часто виникають сварки між батьками. Хоче знайти своє місце в цьому світі. За характером чутлива і ніжна. Цікавиться філософією і сама розмірковує.Це була субота. Ранок. На дворі дме сильний вітер від якого зелені дерева гнуться до долу. На балконі ходить біло сірий голуб. З вікна можна побачити дорогу де їздять безліч машин з різними кольорами, які постійно змінюють картину середовища. Даша сидить на ліжку і розмовляє с подружкою, як до неї входить мати і починається розмова.-(Мати) Ти вбрала в квартирі Даша? З серйозним голосом запитала мати-(Даша) Ні ще.-(Мати) А коли ти це зробиш?-(Даша) Скоро.-(Мати) Добре.Проходить 1 година Мати заходить в кімнату знову-(Мати) Ти вбрала? З с грізним голосом запитує мати а на литці її виступає гнів -(Даша) Ні, ще-(Мати) А коли?-(Даша) Скоро-(Мати) Ти що знущаєшся наді мною. Я вже 4 раз заходжу і ти мені все кажеш скоро. Я хто тут для тебе? пусте місце чи що? -(Даша) Ні. Я приберу -(Мати) Ти набридла мені зі своїми обіцянками. Коли ти зробиш вчасно те, що я тебе прошу, хоча би раз? Вічно ти то забуваєш то ще щось. Терпіти цього не можу! Мати вже кричить на доньку.-(Даша) Я буває і виконую вчасно, що ти просиш.-(Мати) Не бреши! Я працюю на роботі допізна, готую їсти, вбираю, пру одяг. А ти тільки і знаєш, як зі своїми тупими друзями спілкуватись. Від їхнього спілкування ти не розумнішаєш а тільки тупішаєш! Лице мати дуже напружуєтеся, рот широко розкривається а в очах ллється один лютий гнів.-(Даша) Вони не тупі! Не кажи про них так.-(Мати) Що? Ти мені ще вказуєш будеш? Та я тобі таке зраз зроблю. Мати починає весь одяг і речі розкодувати по кімнаті -(Даша) Мама, не роби цього! -(Мати) Яйце ще вчить, це ж треба. Я її одягаю, годую, дбаю про неї а вона так дякує.-(Даша) Мама ти не права! З сумом говоре ДашаСитуацію вже не зупинити. Тут палає вирій бурних емоцій, які закривають голос доньки. Мати вже нікого не чує крім своїх емоцій і гніву.-(Мати) Що це, твої малюнки? Не має їх тепер. Мати бере і всі малюнки рве в шмаття.-(Даша) Що ти хочеш від мене, що? Що я тобі зробила такого поганого, що ти мені так боляче робиш?-(Мати) А ти не знаєш? Ти мені набридла! Набридла! Ти тільки потребуєш а взамін нічого не даєш. Навіть вдячності твоєї не має. Я хочу, щоб ти зникла, щоб тебе не було. Ти нестерпний тягар мені. За, що ж мені така кара, за що? У Даші на обличчі покотилися сльози. Вони раптово замовкла і нахилила голову до долу. А потім різко вибігла з кімнати а потім з квартири, закривши після себе двері.-(Мати) біжи, біжи ! Але, щоб сьогодні вбрала в кімнаті.Даша вибігла с квартири і попрямувала на верх. 6 поверх, 7, 8, 9,10, 11, 12. Даша вибігла на останній поверх і відкрила двері на кришу. Повільним кроком вона підійшла до краю даху. Внизу була вулиця і багато метрів висоти в низ. Всі здавалися маленькими мурахами, коли стоїш на вершині і дивишся в низ. Даша бере аркуш паперу пише на ньому щось кидає ручку на землю а сама робить крок вперед і падає в низ. З великою швидкістю вона розбивається об асфальт.Дзвінок у двері. Мати відкриває двері і бачить безліч людей, які зібралися біля її квартири з досить сумними обличчями. Її повідомили, що її донька розбилася об землю. У мати робляться круглі очі. Вона різко перелякано вибігає на вулицю з під’їзду і бачить лужу крові і мертву свою доньку. Вона падає біля неї на коліна і починає сильно плакати. Всі люди стовпилися біля неї зі своїми пониклими поглядами.Раптом мати звертає увагу, що в Даші щось в руці за папірець. Вони дістає його з її рук і читає. Мама я виконала твоє прохання. Ти просила, щоб мене не було. Я зробила це, я звільнила тебе від тягарю. Тепер ти вільна і можеш на повні груди дихати. Прощай моя люба рідна мати. Це були останні слова Даші Старанний учень Сергій. Закінчив школу і поступив в вищій навчальний заклад на соціолога. З навчанням у нього завжди були проблеми, і йому не легко воно давалося, але батьки його заставляли добре вчитися і він це робив. Вівторок Сергій повертається до дому з навчання. Похмурий і трохи схвильований.-(Батько) Привіт. Як успіхи в навчанні? -(Сергій) Нормально. Завтра екзамени.-(Батько) Ти ж знаєш, що ти їх маєш здати всі на п’ять -(Сергій) Так.-(Батько) От і добре.Сергій ввійшов кімнату включив сіру лампу і почав готуватися. Він не спав до п’яти ранку а потім ліг спати.Час швидко пройшов, як наступив ранок. Сергій одягнув сірий діловий піджак. Поїв і пішов на екзамен.14:00 після екзамену. Сергій виходить с не дуже здоровим поглядом. Йому поставили 3 за екзамен. Він іде по вулиці. Не звертаючи ні на, що увагу і думає тільки про одне, що робити, як таке могло статися? Але дати на це відповідь не можеПрийшовши до дому. Сергій ввійшов на кухню, щоб випити води і заспокоїтись, як він раптово зустрів батька, який сидів там. -(Батько) Ну, що, як здав? З цікавістю і легкою радістю запитав батько-(Сергій) 3. Сказав Сергій похнюпив голову.-(Батько) 3? Як три?, як ти міг? -(Сергій) Не знаю.-(Батько) Я тут стараюся з усіх сил, щоб у сина все було в житі а він так робить по свинські. Ти знаєш, що цим всім ти перекреслив все. Якщо не набереш вдосталь балів, щоб поступити в магістратуру на бюджет, то це все. Кінець. Тоді ти ні хто в житі, ні хто! і продовжувати своє життя навіть не варто. Воно буде жалке і нікчемне, як і ти сам. Без досягнень в житі, без звання професор, я не хочу тебе знати і бачити. Ще одна така оцінка, і все. Кінець всьому. Ти це розумієш, розуміє? Кричав дужим голосом батько.-(Сергій) Так, розумію. Вибач. Я постараюся -(Батько) Щоб любою ціною, мені не важливо навіть як, але щоб в тебе стояло 5! Наказним тоном сказав батько і вийшов с кухні.Сергій з похиленою голову допив воду і пішов зразу готуватися. Він не спав цілу ніч і все зубрив.Наступний день. Екзамен. Перед Сергієм с серйозними обличчями сидить комісія. Він тягне білет і сідає за парту. Минуло 10 хвилин, як Сергій вже відповідає. Після відповідь вся його увага була націлена на комісію. Ось, ось цей момент і мій вирок, жити мені чи ні, думав він. Три з уст пролунала відповідь з голови комісії.У Сергія все потемніло в очах і він майже на впав з ніг, але ледь утримався. ‘Все, це все, це кінець всьому, як жити далі? що мені робити? ‘ Казав він у глибокому відчаї. Він не наважувався подивитись після цього в очі батьку, у нього перед ним була велика вина.Він пішов в найближчу аптеку. Купив два флакони сильного снодійного. Рецепт в нього був, тому, що часто він страждав від безсоння. Одним порухом він відкрив пляшку одну потім іншу і всі пігулки проковтнув а потім написав в зошиті останнє повідомлення.Дзвінок по телефону. Батько бере труба і йому повідомляють, що його син вмер від передозування снодійного. Він лежить в №23 моргу. Батько не знав, що йому робити і думати, він був в розгубленості. Він швидко одягає куртку і зразу виїжджає до сина. Приїхавши на місце і зайшовши в морг він впізнав його. Лице Сергія було повністю синє. Вже було пізно. Батько стояв в ступорі і не міг в це повірити. Потім йому лікар вручає його зошит.Батько я провалив екзамен. Я не виконав твого прохання. Мені поставили 3, вибач, а це значить, що життя моє закінчене і мені не варто жити без звання професор і без магістратури. Вибач, мене батьку, що я не виконав твоїх настанов. Я люблю тебе, прощай.Батько впав на колін і сильно заплакав. Це були останні слова Сергія Жорстокість скрізь і всюди. Люди, які закінчують життя самогубством мають повне на це право. Їх загнали в глухий кут а смерть, для них це єдиний вихід. Саме і за того, що вони не можуть знайти інший вихід вони закінчують саме так, самогубством.Життя не жорстоке, не погане, не сіре, це все люди такі. Задумайтесь. Искривления Искривления Как будто искажения Людям пренебрежения ДумаяМысля Искажая В мрак Себя загоняя Правдою пренебрегаяИ ложью себя искушая Мифы создавая Истину опровергая Себя истощая Как будто забывая О правде востока И в сон себя вгоняя Всё забываяСебя опровергая И правду искажая Во имя Обмана ИллюзийИ лжи Возводя кумираИ скидывая Бога С вершин горы Придумывая Создавая И мысля Искажая Всю правду Всю истину Мира Себя.Рифма наверно не получилась а жаль, не складно вышло. Ех... sad.gif Система СистемаРамка И граница С неё не выйти Не зайти В стене забиты муравьи Бегут Идут И ходят Все они С конца В начало Снова Повторяя Так жизнь идётКак всё живёт Есть правила Законы, причти Вершащие над жизнью нашей ЗаконыПравилаИ догмы С неё не выйти Не зайти Она была И будет Аксиомой Где нету выбораНе намНе даже птицам

Сообщение отредактировал FreeDemon: 06.09.2009 - 04:59

  • 0

#17 Полосатый Змий

Полосатый Змий

    А-О-У-МММ

  • Участник
  • 266 сообщений
  • 12 благодарностей
  • "Писатель indigodeti"(3 место), "Поэт indigodeti" участник конкурса
  • Настроение: *

Отправлено 06.09.2009 - 18:35

Стих "Искривления" очень понравился, эпатажный. Четкий, рубящий, с голосом. Очень важная черта есть в нем, это язык, он передает некую возвышенность, поэтическую ноту, которая ставит поэта над всеми, кого он видит, слышит или чувствует.Вызывает восхищение. Заставляет прозреть, проснуться. Чувствуется горечь, видна красота, а еще прочитать этот стих было лучшим событием за весь мой сегодняшний день. Благодарю за творчество ))
  • 0

#18 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 06.09.2009 - 19:59

Спасибо smile.gif Старался

Сообщение отредактировал FreeDemon: 06.09.2009 - 19:59

  • 0

#19 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 10.09.2009 - 22:02

Ура рифма есть !!! Да здравствует она! wink.gif wink.gif wink.gif Боль Боль на устахКол в середине Кровь на глазах Как нож по резине ПлакатьКричать Биться Бежать Всё бесполезно Режет Болит Тяжесть в душе Камень внутри Тона И две А может и три Давит до кровиКости ломает Пламя сгораетТело сжигает Тенью ставая Лик прославляя Словом ранняяЛюдей угнетаяКамнем ставая Чёрным И серым Стены творя И шипи возводяМеркнет Погаснет Заколет гранит И душуКак сталь ПрикрепитК броне И станешьСуровымИ лютым на всех Ненависть пронзитИ злость вся вонзит Покорным не будешь И вечный бунтарь Пройдёт по дорогеЛюбовь позабыв. Дописал и закончил стих "Пленник'ПленникЯ пленник жизниИ себя Прикован тут Я до конца Пылают цепи И метал Кричат И стонут ДушиЯ пленник жизниИ себя Пытался Скрыться От себяУйти из жизниНа всегдаИ стать свободнымОт себя Но нет!Прикован Я к себеИ жизнь Заставил продолжить Но нет!ОтчаянноКрикнул я И пал на землюСловно рабТы победила Жизнь меня Не убежать Мне от тебя Как от самого же себя Не скрыться мне Порой теперь.Как будто яЕдин с тобою Как будто ты Одна со мною Но нет!Оставлю я тебя И жизнь забуду я себя Уйду Покину Мир я этот Сказав Одно лишь слово нет!Конец всему МенеТебе Я ставлю крест И падаю на землю Закрыв глаза Уснув на вечность. Война Гитлер Муссолини Рисуют кистьюЧерной краски Картина пышная Наполнена войной Там есть Страдания Кровь Измена ПреданностьИ верность Там люди ХодятМаршируютТам песни Про солдатский марш Там всё иначе Отдать приказИсполнить верно Шагает рота Сотни тех солдат Идут на пули Взрыв гранат шумит Там нет пощади Всё жестокоСкверна И смерть бушует Тысячи ложатся Ты труп А может, выживешь в войнеКак скажет БогТак будет Всё с тобою В войне Всё просто Пуля в лобКонецИдёшь на пули, танки, тысячу солдат И вот всё ясноВроде бы и смерть Убьют Но есть одноНадежда есть всегда Ты верь в неёИ может, выживешь в войне героем Искажений мирТы раб Во власти денегЗависишь ты от них Как наркоманПри новой дозеТы раб Во власти мира Скверного Людского Где нет, пощади слабымИ поблажке сильным Где правит жадность Где лож уже есть нормой Где жизнь борьбою кажется За золото Из крови чёрнойТы раб Прикованный к работеК долгу Зависишь ты От власти денег Они диктую Как жить тебе Как поступатьПо сколько брать За данный случай С человека Ты сударь, барин?А может ты хозяин жизни?Но нет! Не обмани себя Ты рабПокорный деньгамПривязанный цепями Ты волк Который не насытитьсяБанкнотами сырыми Признайся честно в этомсебе в конце концов !И избери ты новый путь свободы Сражайся И борись И может, вырвешься С цепей Из денег Лжи Собою став В конце концов На вечность

Сообщение отредактировал FreeDemon: 09.09.2009 - 22:52

  • 0

#20 FreeDemon

FreeDemon

    Пропал человек

  • Участник
  • 1 009 сообщений
  • 12 благодарностей
  • Город:Ukraine, Kiev
  • писатель форума indigodeti
  • Настроение: *

Отправлено 12.09.2009 - 10:11

Не очень наверно вышел sad.gifВсё выдумка Счастья Сон РассветДаёт надежу Каждый деньМестьОтрава Солнце Всё сжигает Нас с тобой Каждый деньУбийство Злость РазрухаИ всё сначала Жизнь цикличнаЕсть повтор И выбор естьДа только миф Открыл нам двери Для понятий И познаний Ты живи И проживай Может ты и есть Тот мифВсё конец поеме Милой Ты прощай И всё в руках твоих.

Сообщение отредактировал FreeDemon: 12.09.2009 - 10:13

  • 0




0 человек просматривают этот форум

0 пользователей, 0 гостей, 0 скрытых пользователей